En  Ua
Сінмедік ЛТД
 
На головну Мапа сайту Контакти
Компанія
Препарати
Дослідження
Консультація
Новини
Контакти
   Дослідження      Раціональна терапія хронічної патологіїї верхніх дихальних шляхів та вуха з використанням нового препарату фторхінолонового ряду Гафлокс (Synmedic laboratories).
20.08.07  Раціональна терапія хронічної патологіїї верхніх дихальних шляхів та вуха з використанням нового препарату фторхінолонового ряду Гафлокс (Synmedic laboratories).
С.Е. Яремчук
Інститут отоларингології ім. А.С. Коломійченко АМН Украини
Зростання кількості  хронічної патологіїї верхніх дихальних шляхів та вуха спонукає до пошуку найбільш раціональних шляхів лікування гострих процесів та загострення хронічної патології. Хронізація процесу, як правило, виникає після неадекватної раніше проведеної терапії, у результаті якої збудник не був цілком елімінований з організму і продовжує персистувати.
 
Більше половини гострих випадків при нераціональній терапії набувають характеру хронічної патології та характеризуються млявим та довготривалим перебігом. Це можна пояснити перш за все тим, що частина хворих використовує препарати з низькою чутливістю до них мікроорганізмів, або доза препарату не є такою, що мала б  використовуватись при цій патології. Це все призводить до формування резистентних штамів, що мають різноманітні механізми резистентності, одним з яких є продукція бета-лактамаз.
 
Препарат „Гафлокс” має широкий спектр дії і високу активність до грампозитивної, грамнегативної, внутрішньоклітинної та анаеробної флори:
 
грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes;
грамнегативні мікроорганізми: Haemophillus influenzae (включаючи штами, які продукують β-лактамазу), Haemophillus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи штами, які продукують β-лактамазу), Escherichia coli, Enterobacter cloacae, Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, які продукують β- лактамазу); атипові збудники: C. pneumoniae, C. trachomatis, M. pneumoniae, L. pneumophilia, Ureaplasma;
помірно чутливі:
грампозитивні мікроорганізми: Streptococcus milieri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилінрезистентні штами), Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans, Corynebacterium diphtheriae;
грамнегативні мікроорганізми: Bordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgerri, Providencia stuartii;
анаероби: Bacteroides distasonis, Bacteroides eggerthii, Bacteroides fragilis, Bacteroidesovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonas spp., Porphyromonas anaerobius, Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonas magnus, Prevotella spp., Propionibacterium spp., Clostridium perfringens, Clostridium ramosum;
атипові збудники: Legionella pneumophila, Caxiella burnettii.
До гатіфлоксацину чутливі також такі збудники, як мікобактерії туберкульозу, H. pylori. Він інгібує фермент ДНК-гіразу і топоізомеразу ІV, які відповідають за процес укладання хромосомної ДНК у суперспіраль навколо ядерної РНК, порушує біосинтез ДНК, ріст і ділення бактерій; викликає виражені морфологічні зміни (у т. ч. клітинної стінки і мембран) та швидку загибель мікроорганізмів.
 
Препарат має зручний режи застосування – один раз на добу, що дозволяє дотримуватись призначень лікаря, що до дозування.
 
Після перорального застосування гатіфлоксацин добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту, застосування його не залежить від прийому їжі. Абсолютна біодоступність – близько 96 %. Максимальна концентрація  досягається через 1 – 2 год після прийому і при дозах 200 мг і 400 мг становить 2,0±0,4 мкг/мл і 3,8±1,0 мкг/мл, відповідно. Рівноважна концентрація досягається на третій день прийому препарату. Середня рівноважна концентрація і концентрація у плазмі крові при щоденному прийомі дози 400 мг одноразово становить приблизно 4,2 г/мл та 0,4 г/мл, відповідно. З білками плазми зв’язується 20 % гатіфлоксацину незалежно від концентрації.
 
Гатіфлоксацин добре проникає у більшість тканин організму і швидко розподіляється по біологічних рідинах: високі концентрації створюються в легеневій тканині, слизовій оболонці бронхів, придаткових порожнинах носа, в альвеолярних макрофагах, тканинах середнього вуха, шкіри, тканинах і секреті передміхурової залози, слині, жовчі, сім’яній рідині, піхві, матці, ендо- та міометрію, маткових трубах, яєчниках.
 
Гатіфлоксацин виводиться нирками. Період напіввиведення становить від 7 до 14 год і не залежить від дози та курсу лікування. Нирковий кліренс не залежить від дози і перебуває в межах 124 – 161 мл/хв. Гатіфлоксацин виводиться шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Більше 70 % гатіфлоксацину виводиться із сечею через 48 год після прийому. Препарат також піддається мінімальній печінковій та/або кишковій  елімінації, оскільки 5 % його виявляються у фекаліях у незміненому вигляді.  Менше ніж 1 % виводяться із сечею у вигляді метаболітів етилендіаміну та метилетилендіаміну.
У випробуваннях на тваринах гатіфлоксацин вільно проникає крізь плаценту і надходить у грудне молоко.
 
Матеріали та методи дослідження
 
Під нашим спостереженням знаходилося 20 хворих віком від 18 до 57 років. З них чоловіків було 4 жінок 16. Всім хворим перед початком лікування виконувався загальноклінічний огляд, при необхідності рентгенологічне дослідження навколоносових пазух та сосцевидного паростку, лабораторне дослідження (Наказ МОЗ СРСР від 02.04.1985 р.). Так як лабораторні дослідження виконувалися без застосування анаеростату, то результат «немає росту» перед початком лікування при наявності яскраво-вираженої клінічної картини гнійного запалення розцінювалися як такі, що викликані анаеробним збудником.
 
Всі обстежені хворі знаходилися на стаціонарному або амбулаторному лікуванні в Інституті отоларингології АМН України. Обстеження під час всього терміну лікування проводилося одним лікарем. В обстеження не включалися пацієнти із вираженою патологією ШКТ та нирок, а також діти до 12 років.
 
У комплекс лікування окрім застосування препарату Гафлокс 400 мг один раз на добу, застосовувались судиннозвужуючі краплі, антигістамінні препарати, секретолітики, фізметоди лукування при патології носу. При патології вуха окрім вищенаведеної терапії застосовувалися вушні краплі.
 
Результати лікування оцінювались переважно за даними загального ЛОР-огляду та відсутністю скарг хворого.  При відсутності скарг та повній нормалізації клінічної картини  результати розцінювались як  відмінні (В), наявності незначних скарг та нормалізації клінічної картини як задовільні (З),  та при  наявності гнійних виділень та скарг пацієнтів як незадовільні (Н).
 
Термін застосування препарату визначався у кожному окремому випадку і залежав від змін клінічної картини та скарг хворого. Відміна препарату проводилася при відсутності ознак запалення, нормалізації температури та відсутності скарг хворого. Пацієнти, що лікувалися амбулаторно, приходили на огляд двічі на тиждень стаціонарні пацієнти оглядалися кожного дня.
 
Дані  що  до  патології та збудників, що її викликали, наведено у таблиці 1.
 

Таблиця 1.
Клінічна характеристика хворих, що приймали участь у дослідженні.

№ п/п
Стать
вік
Патологія, збудник
Трив. застос. препар.
Результат
Побічна дія
1
ж
57
Загострення хронічного гнійного правостороннього гемісинуїту
Staphylococcus aureus
14
З (скарги на закладеність)
Не виявлено
2
ж
32
Загострення хронічного мезотімпаніту зліва
Ps. aureginosa
14
B
Нудота
3
ж
51
Загострення хр. гаймориту зліва
Росту не виявлено
10
B
Не виявлено
4
ж
30
Загострення гнійно-поліпозного гаймороетмоїдиту
Staphylococcus aureus
10
B
Не виявлено
5
ч
38
Гострий гнійний гаймороєтмоїдіт зліва
Росту не виявленo
7
B
Нудота
6
ж
35
Загострення гнійно-поліпозного гаймороетмоїдиту
Росту не виявлено
14
З (слизові виділення
Вестибулярні короткочасні порушення
7
ж
17
Гострий зовнішній отит
Escherichia coli, Streptococcus viridans.
7
B
Не виявлено
8
ж
31
Гострий гнійний правосторонній гайморит
Staphylococcus aureus
7
З (скарги на закладеність)
Діарея
9
ч
35
Гострий гайморит зліва, гострий лівосторонній отит
Escherichia coli, Streptococcus viridans, Neiseria spp.
7
B
Не виявлено
10
ж
48
Одонтогенний гайморит з права
Росту не виявлено
7
B
Не виявлено
11
ж
18
Гострий гнійний гаймороєтмоїдіт зліва
Moraxella catarrhalis
7
B
Не виявлено
12
ж
52
Загострення хр. гаймориту зліва
Staphylococcus aureus
10
B
Не виявлено
13
ж
20
Гострий гнійний гайморит з права
Росту не виявлено
7
B
Нудота
14
ч
40
Правосторонній гнійнополіпозний гемісинуїт
Escherichia coli, Neiseria spp
14
B
Не виявлено
15
ж
30
Гострий зовнішній отит
Streptococcus pyogenes
7
B
Не виявлено
16
ж
42
Одонтогенний гайморит з права
Росту не виявлено
7
B
Не виявлено
17
ч
45
Гострий гнійний гаймороєтмоїдіт зліва
Росту не виявлено
7
B
Нудота
18
ж
32
Гострий гнійний середній отит
Staphylococcus haemolyticus
7
B
Не виявлено
19
ж
37
Одонтогенний гайморит з ліва
Росту не виявлено
7
B
Не виявлено
20
ж
43
Гострий гнійний гаймороєтмоїдіт зправа
Moraxella catarrhalis
7
B
Не виявлено
 

Результати та їх обговорення

Як видно з даних, наведених в таб. 1 переважну більшість обстежених – 75% складали хворі із загостренням хронічного синуїту (16 осіб). Найпоширенішим  аеробним збудником, що було виявлено був Staphylococcus aureus (25 % випадків). 40 % випадків викликано анаеробною мікрофлорою, переважно це випадки загострення хронічного риносинуїту, що в попередньому погано піддавалась лікуванню навіть високими дозами цефалоспоринів та різноманітних пеніцілінів. Термін застосування Гафлоксу у всіх хворих із гострою гнійною патологією носа та вуха  склав 7 діб, при хронічній патології він становив від 10 до 14 діб.

Ефективність препарату Гафлокс була високою, так відмінні результати ми отримали у 17 хворих із 20 обстежених, що становить  85%. 15% розцінено як задовільні. Негативних результатів лікування у осіб із зазначеною патологією ми не отримали. 

Відмічаючи високу ефективність препарату слід зазначити про також відносну високу частоту побічних ефектів. Так у 5 (25%) пацієнтів відмічалася нудота при застосуванні препарату (вона зникала через годину-півтори після  прийому препарату), що не потребувало його відміни або введення додаткових препаратів проти нудоти. У одної пацієнтки (5%) на 3 день прийому препарату виникла діарея, що не скінчилася і після закінчення лікування і потребувала додаткового призначення  імодіуму та біфідобактерину. Одна пацієнтка (5%) відмічала незначні порушення з боку вестибулярної системи, що характеризувалися з її слів як  «корабельна качка». Ці порушення не заважали їй в сильній мірі, проходили самостійно через деякий час після застосування препарату і не потребували відміни  та додаткових призначень. 

Підсумовуючи все вище наведене можливо зробити висновки про високу ефективність препарату Гафлокс 400 мг виробництва «Synmedic Laboratories», Індія при застосуванні його у лікуванні гострих гнійних та загострень хронічних запальних захворювань носа та вуха.

© 2007-2017 Synmedic Ltd. Всі права захищені
© Розробка сайту AMT
Поставити
запитання
Закрита
зона